Герпесвіруси можуть зберігатися у воді

Герпесвіруси під електронним мікроскопом.

Результати нового дослідження поставили під сумнів твердження, що герпесвіруси, як і інші оболонкові віруси, відносно нестійкі у зовнішньому середовищі: у певних умовах герпесвіруси, що заражають коней, залишаються стабільними і зберігають свої патогенні властивості протягом трьох тижнів. Це означає, що вода, яка не пройшла обробку, може бути джерелом інфекції. Результати дослідження були опубліковані у виданні Scientific Reports.

Оболонкові віруси, зокрема герпесвіруси, можуть викликати захворювання, поширюючись повітряно-крапельним шляхом. Раніше вважалося, що в навколишньому середовищі такі віруси швидко розкладаються, тому «вижити» вони можуть лише при безпосередній передачі від одного макроорганізму до іншого. Однак група дослідників з Інституту вивчення зоопарків і дикої природи Лейбніца (нім. Leibniz-Institut für Zoo- und Wildtierforschung) у співпраці з колегами з Інституту вірусології (нім. Institut für Virologie) Вільного університету Берліна (нем. Freie Universität Berlin)

Вчені додали у воду герпесвіруси, що викликають захворювання у коней, а потім зберігали цю воду в різних умовах. Через три тижні дослідники проаналізували зразки, щоб визначити, чи можливо виділити вірусну ДНК і чи зберегли віруси свої патогенні властивості. Виявилося, що в деяких випадках герпесвіруси зберегли свою структуру і патогенність. При цьому, за словами вчених, вирішальними факторами були pH середовища і температура.

Якщо ж у воду додавалися частинки ґрунту, віруси переміщалися, «заселяючи» ґрунт і зберігаючи свої патогенні властивості. Це означає, що в природних водоймах такі віруси можуть зберігатися досить довго, без необхідності заражати нових господарів. А тварини (наприклад, коні), вразливі до цих патогенів, можуть заразитися, просто напившись з річки або озера. І статися це може через деякий час після того, як інфіковані тварини покинули регіон.

Результати дослідження демонструють, що віруси, подібні до вивчених, можуть бути частиною «вірому» навколишнього середовища. Вражаючі коней герпесвіруси небезпечні, наприклад, для полярних ведмедів і носорогів. При цьому дикі тварини можуть заразитися навіть без прямого контакту з кіньми або їх родичами, дикими або містяться в неволі, а це, в свою чергу, здатне призвести до фатальних наслідків. Водойми можуть розглядатися як джерело і середовище поширення інфекції.

Проведена робота є частиною проекту AquaVir («Вода як середовище поширення нових інфекційних захворювань»).