Немає сумнівів у тому, що цифрові технології - рятувальне коло для підтримки зв'язку в цей непростий час, і платформи для відеоконференцій стали за останні місяці як ніколи корисні. Але трата необмеженої кількості часу на відеодзвінки має свої наслідки і «побічні ефекти». Надлишок онлайн-спілкування з людьми може залишити нас «вичавленими», а затримка або скасування віртуальної зустрічі нерідко змушує її учасників почуватися ще більш ізольованими і тривожними. В результаті багато хто з нас відчуває настільки сильні почуття апатії і втоми, що це явище вже переросло в психологічну недугу під назвою Zoom fatigue.
Кожен з нас зіткнувся з необхідністю бути на зв'язку з суспільством, з клієнтами, друзями, співробітниками за допомогою десятка додатків: sms, Zoom, email, Telegram, Facebook, Instagram, TikTok, WhatsApp, Вконтакте, Skype, Viber, WeChat і так далі. Для багатьох це стало справжнім випробуванням: дивишся на свій календар, а там нескінченні конференс-коли в Zoom, планерки в Skype, десятки чатів в месенджерах, при цьому потрібно ще встигати залишатися на зв'язку з рідними і близькими. Як не захлинутися в цій новій онлайн-реальності?
Психолог Мартін Ковінгтон з Каліфорнійського університету вважає, що психологія успіху і поразки безпосередньо пов'язана з почуттям власної гідності. Для того щоб не переживати удар по самолюбству, на допомогу приходять захисні механізми психіки, це: недосяжна мета - значить, вона мені не потрібна, не почну до неї руху - не зазнаю невдачі.
Про чарівний марафон тренера особистісного зросту Олени Бліновської так чи інакше чули майже всі користувачі рунету. За тегом можна знайти більше сотні тисяч відгуків тих, у кого збулися найзаповітніші бажання. Теплота і щирість слів марафонців змушує повірити навіть у неймовірні результати. Але ми звикли не довіряти, а перевіряти. Так що я вирішила особисто пройти марафон, а в процесі записувати всі свої відчуття і враження, щоб поділитися з вами.