Як ходили архозаври тріасового періоду, тепер можна побачити своїми очима

Стародавній динозавр у сучасному 3D-оточенні.

Динозаври мешкали на Землі приблизно 245 - 66 млн років тому. Їх скелети добре збереглися, тому ми змогли досить точно відтворити зовнішній вигляд вимерлих плазунів. А ось те, як саме вони керували своїми кінцівками, донедавна залишалося загадкою. Але, можливо, скоро комп'ютерні симуляції зможуть показати нам, як рухалися представники окремих видів (а заодно дати нові рішення для робототехніки, протезування та архітектури).

Джон Хатчінсон (John Hutchinson), професор еволюційної біомеханіки з Королівського ветеринарного коледжу (Royal Veterinary College) в Хартфордширі, і його колеги займаються вивченням рухів найперших невеликих динозаврів - це частина п'ятирічного проекту DAWNDINOS, що стартував у 2016 р.

«Ці динозаври були зовсім занедбані, - розповідає професор Хатчінсон. - Люди - і я в тому числі - в основному вивчали знаменитих динозаврів, наприклад, T. rex».

Близько 225 млн років тому, в пізньому Тріасі, дрібні динозаври були нечисленні, в той час як великі тварини, схожі на сучасних крокодилів, відрізнялися високою чисельністю і різноманітністю.

На відміну від своїх великовагових чотирилапих сучасників, перші динозаври могли, хоча б час від часу, пересуватися на двох лапах. Згідно з однією з існуючих гіпотез, саме такий спосіб пересування дав цим тваринам еволюційну перевагу. Власне, перевірці цієї гіпотези і присвячений проект DAWNDINOS.

Група почала розробляти комп'ютерні симуляції, щоб зрозуміти, як 11 різних видів вимерлих архозаврів (до цієї групи тварин належать крокодили, птерозаври і динозаври) могли пересуватися: ходити, бігати, повертатися, стрибати і стояти.

«Поки ми не зібрали кістки в 3D-оточенні і не спробували з ними пограти, ми не розуміли, що перед нами тварини з не дуже рухливими передніми лапами і кистями», - продовжує Хатчінсон.

Щоб перевірити точність симуляцій, дослідники збираються повторити ті ж експерименти з моделями скелетів сучасних тварин - крокодилів і птахів. Потім результати можна буде порівняти.

Поки ж вчені вже «оцифрували» мусзавра (Mussaurus), травоїдного динозавра, також званого «мишиним ящером». Мусзавр був обраний не випадково - він був відносно некрупним твариною, і дослідники вирішили перевірити, чи переміщався він на чотирьох кінцівках, як його більш масивні родичі. Ранні реконструкції зовнішнього вигляду тварини припускали, що він саме так і рухався, оскільки передні лапи мусзавра були досить масивні.

Однак симуляція показала, що стародавній ящір був двоногим. Бігати на чотирьох лапах він не міг, оскільки долоні передніх кінцівок тварини були повернуті всередину, а суглоби не могли розгорнути їх вниз. До того ж передні лапи мусзавра просто не діставали до землі.

На думку професора Хатчінсона, такі симуляції можуть бути використані як джерело натхнення для робототехніків.

Наступним кроком вчених буде сканування кісток кінцівок і вивчення їх внутрішньої структури.