Вченим вдалося на 36% продовжити життя літніх (мишей)

Під час експериментів вченим вдалося поліпшити стан навіть тих мишей, яким, за людськими мірками, вже виповнилося 75 років.

Ми добре розуміємо, як працює старіння на рівні окремих клітин. Пошкодження ДНК, зменшення довжини теломер і порушення здатності до розмноження - все це змушує клітини «притихнути». Не померти, але перестати ділитися і перейти в «дрімаючий» стан. Але ми поки не з'ясували, що змушує старіти організм в цілому. Можливо, справа в кумулятивному ефекті - з часом старих клітин в тілі стає все більше. А можливо, існують й інші механізми, що керують нашим біологічним віком.

Автори нового дослідження виявили, що навіть невелика популяція постарілих клітин в організмі молодих мишей здатна привести до появи характерних вікових симптомів. Але якщо такі передчасно постарілі миші отримували комбінацію лікарських засобів, блокуючу діяльність клітин, що «заснули», то симптоми зникали. Більш того, ці ж засоби, коли їх давали дійсно старим мишам, зменшували ризик смерті і допомагали впоратися з деякими симптомами старіння.

Одрушення клітин

Клітини отримують пошкодження весь час, як мінімум, від продуктів власного метаболізму. Якщо клітині завдано критичної шкоди, в ній запуститься програма самознищення під назвою «апоптоз». Якщо ж пошкодження не настільки великі, клітина просто «постаріє» - вона залишиться активною і продовжить функціонувати, але ділитися більше не буде. У міру старіння організму таких «дряхлих» клітин у ньому накопичується все більше. Вважається, що це робить певний внесок у старіння тваринного організму в цілому.

Поступово вчені з'ясували, що постарілі клітини не тільки працюють, як раніше - вони також виділяють специфічні сигнальні молекули, що поширюються по всьому організму. Такі молекули можуть, наприклад, ініціювати розвиток запалення.

Автори нового дослідження припустили, що сигнальні молекули, що виробляються в «одряхлих» клітинах, можуть вносити певний внесок у розвиток змін, що асоціюються зі старінням. Щоб перевірити цю гіпотезу, вчені взяли постарілі клітини і підсадили їх в організм молодих здорових мишей. Для експерименту були обрані жирові клітини, що зазвичай не викликають запалення після трансплантації.

Після пересадки клітин фізичний стан мишей регулярно оцінювали: вимірювали середню швидкість переміщення, силу м'язів, витривалість при бігу в колесі, активність протягом доби, споживання їжі і масу тіла. На деякі з відстежуваних параметрів трансплантація, мабуть, не вплинула, в той час як швидкість пересування, витривалість і сила стиснення вже через місяць значно погіршилися.

Ці зміни відбулися, незважаючи на те, що лише одна з 10 тис. клітин в організмі молодих і, загалом, здорових мишей була «одряхлілою». Очевидно, це змушує припустити, що старі клітини дійсно впливають на інші, здорові клітини.

Коли ж вчені ввели «одряхлілі» клітини літнім мишам, ризик смерті тварин збільшився в 5,2 рази. Тим не менш, дослідникам не вдалося виявити єдину причину загибелі або якусь патологію, ризик розвитку якої був збільшений в 5 разів. Тварини просто виглядали «менш здоровими».

Старіння відкладається

На наступній стадії експерименту вчені вирішили використовувати суміш з двох речовин. Перше з них, кверцетин, у великих кількостях міститься в рослинах (і присутній, таким чином, у раціоні кожного, хто їсть багато овочів). Друге ж, дазатиніб, застосовується в онкології як хіміотерапевтичний агент.

Коли комбінацію цих речовин ввели мишам відразу після трансплантації «одряхлих» клітин, негативний вплив останніх на організм зник. Миші старіли абсолютно нормально, більш того, терапія уповільнювала процес втрати сили і витривалості і збільшувала середню активність піддослідних тварин порівняно з особами з контрольної групи. Більше того, «проліковані» миші прожили в середньому на 36% більше, ніж їхні побратими.

Чи спрацює новий підхід для уповільнення старіння у людей? Щоб відповісти на це питання, вчені використовували жир, отриманий під час операцій з ліпосакції - жирова тканина зазвичай містить «одряхлі клітини». Дослідникам вдалося підтвердити, що обробка клітинних культур згаданими вище препаратами дійсно зменшує частку старих клітин у тканині.

Звичайно, ніхто не буде починати курс хіміотерапії відразу після досягнення 60 років, тим більше що дазатиніб провокує розвиток серйозних побічних ефектів. Але автори нового дослідження стверджують, що знайдена ними комбінація ефективна, навіть якщо її призначати короткими курсами з великими інтервалами. Така схема прийому дозволила б уникнути появи небажаних реакцій. Крім того, в експериментах брали участь миші, вік яких - у перерахунку на людську тривалість життя - становив близько 75 років, і навіть вони отримували певну користь від терапії.

Дослідження може розглядатися як аргумент на користь проведення тестів на безпеку виявленої схеми, більш того, вчені згадують, що клінічні дослідження вже йдуть. Але необхідно пам'ятати, що - навіть якщо результати цих робіт виявляться задовільними - таке лікування не впливає на багато змін, пов'язаних зі старінням. Тобто, «одряхлі» клітини можуть бути частиною загальної картини, але вважати їх єдиною причиною старіння все ж не слід.