Абрикос Орловчанин - вдалий для вашого саду
Абрикос - рослина південних земель. Коли він потрапив у більш холодні краї, то довгий час вирощувався як дивина тільки в теплицях. Привчити його до клімату з меншою кількістю сонячного світла виявилося справою дуже нелегкою. У наш час існує велика кількість районованих сортів абрикоса, виведених сучасними селекціонерами. Один з них - Орловчанин.
Історія створення сорту абрикоса Орловчанин
У 2006 році в Держреєстрі ФДБУ «Держсорткомісія» з'явився абрикос сорту Орловчанин, рекомендований для культивування у Воронезькій, Бєлгородській, Курській, Орловській, Липецькій і Тамбовській областях. Його створили вчені А. Колеснікова, Ю. Хабаров, Е. Джигадло, А. Гуляєва, І. Ряполова, які працювали у ВНІЇ селекції плодових культур. Отримали сорт в результаті вільного досвіду сіянців сорту Тріумф північний.
Опис і характеристика сорту
Середньорослі дерева Орловчанина з не дуже густою кроною з піднесених розлогих гілок починають давати урожай вже на третьому році росту. Рослина самоплідна, тому не потребує запилювачів.
Його гілки і бурі гладкі втечі несуть на собі велике широке листя, що має яйцевидну загострену форму. Вони матові, гладкі, по краю двоякозубчасті, кріпляться до гілки довгим і товстим черешком буро-червоного кольору.
Конусоподібні почки, що відстоять від втечі, рідко бувають розташовані по одній, частіше вони групуються по 3. Морозостійкість біля дерева висока, біля квіткових нирок - середня, в суворі зими вони підмерзають.
Кольори абрикоса цього сорту мають середню величину. Вони білі, форма чашечки бокальчаста, а рильце пестика піднесено над пилками.
Плоди Орловчанина яйцевидної, злегка приплюснутої форми з майже непомітним сполучним швом. При визріванні наприкінці липня знаходять жовте забарвлення з невеликими крапинками червоно-кармінного кольору. Їхня шкіряка слабо обпушена, а жовта борошняна м'якоть кисло-солодка на смак, відмінно відокремлюється від кісточки. Абрикоси Орловчанин можна їсти свіжими або піддавати будь-якій переробці. Вони можуть відмінно транспортуватися на значні відстані, зберігаючи всі споживчі якості.
Дерева сорту Орловчанин не схильні до клястероспорозу.
Таблиця: характеристика абрикоса Орловчанин
Термін дозрівання сорту | Середній |
Висота дерева | До 4 м |
Середній розмір плодів | Висота 30,6 мм, діаметр 32,4 мм |
Середня вага абрикоса | 33 г, максимум до 40 г |
Сухої речовини в плодах | 11,8% |
Цукристість | 6,2% |
Кількість кислоти | 1,9% |
Кількість вітаміну C | 8,7% |
Дегустаційна оцінка | 4,2 бала |
Урожай з гектара | 14,7 т, максимум 16,7 т |
Стійкість дерева до морозів | Висока |
Опірність до клястероспориоза | Висока |
Стійкість до грибкових захворювань | Середня |
Пошкодженість комахами-шкідниками | Середня |
Особливості вирощування сорту
Орловчанин не має якихось сортових особливостей посадки і догляду за ним. До ґрунту, місця зростання, агротехніки у цього дерева такі ж вимоги, як і у інших абрикосів.
Орловчанину потрібні:
- пухкий грунт, в який легко проникають вода і повітря;
- найтепліше і сонячне місце на ділянці, захищене від холодних вітрів огорожею або будовою;
- відстань до інших рослин у саду не менше 5 м;
- дотримання правил посадки дерев цього виду;
- своєчасне і правильне формування крони;
- постійний догляд з регулярними санітарними обрізками, поливами, підживленнями, обробками від захворювань і шкідників.
Прості поради
Щоб Орловчанину було комфортно на вашій ділянці і ви отримали хороший урожай якісних плодів, слідуйте кільком нескладним рекомендаціям:
- Посадивши абрикос за всіма правилами, відразу приступайте до формування його майбутньої крони. Найкраща схема - розріджено-ярусна з 5-6 скелетними гілками. Вони повинні відходити під кутом, близьким до 90º, і бути в різних місцях стовбура дерева.
- Найбільше плодів абрикос дає на однорічних втечах, тому прагніть обрізкою створити їх максимальну кількість, а навесні без сумнівів обріжте їх на половину довжини, щоб кращий розвиток отримали залишені квіткові нирки.
- Регулюйте навантаження на гілки. Особливо це важливо для молодих і ламких гілок. Після опадіння зайвих зав'язів, якщо їх все ж залишилося багато, проведіть проріжування, залишаючи одну на 20 листя.
- Врожай збирайте в суху погоду з помірною температурою, коли зійде роса. Плоди, зірвані в спеку або в холодну погоду, втрачають в якості.
- Після збору врожаю проведіть проріжування крони, щоб вона залишалася добре проникною для світла і повітря. Видаляти потрібно гілки, що йдуть всередину крони, перехрещуються і затінюють один одного. Враховуйте при цьому, що дорослі дерева погано реагують на сильну обрізку. Виконуйте операцію щадно. Об'єм віддалених гілок не повинен перевищувати третини маси крони
- Пам "ятайте, що абрикос часто страждає від навали тлі. Відлякати її може настурція, що росте в пристовбурному колі.