В листяних лісах, березових рощах і біля водойм часто зустрічаються волнушки — гриби з плоскими рожевими або білими шапками. Особливість їх приготування полягає в тому, що перед кулінарною обробкою потрібно підготувати гриби. Детально розглянемо, як замочити волнушки перед засолкою, жаркою або варкою, щоб отримати смачний і безпечний продукт.
Волнушки відносяться до умовно-съїдбливих грибів. Їх не можна засолити або приготувати без попередньої обробки, оскільки при розрізанні вони виділяють горький сок, який негативно впливає на смак готового блюда. Замочення дозволяє зняти цей сок і забезпечити якісну обробку грибів. Процес має тривати 2–3 дні, але варіанти його виконання залежать від методу приготування.
Волнушки, як рожеві, так і білі сорти, найчастіше використовують у засолених формах. Щоб готовий продукт не мав горького присмаку, гриби перед засолкою обов’язково замочують. Длительність процесу становить 2–3 дні з періодичною скиданням води. Замочення необхідне й для інших способів приготування — варки, жарки або маринування. Це пов’язано з тим, що при розрізанні гриби виділяють горький сок, який негативно впливає на смак готового блюда.
Замочення дозволяє зняти цей сок і отримати якісний продукт. Важливо пам’ятати, що збирати волнушки можна лише в екологічно чистих місцях, на відстані від автодоріг і залізничних шляхів. Якщо гриби зібрані в забруднених районах, їх не можна використовувати для приготування.
Перед замоченням гриби з лісу потрібно розсортувати, очистити і тщательно промити. Білі й рожеві сорти обробляють окремо — в різних посудинах. Ноги зрізають на 2/3, порожні місця (об’єднані червями або сухі) видаляють. Щоб зняти пил і грунт, використовують жорстку щетину. Після цього гриби заливають холодною водою (краще — фільтрованою або відстояною) і залишають на 2–3 дні.
Під час замочення воду змінюють 5–7 разів. Якщо вона підходить, її скидають частіше — до 5 разів на день. У воду додають сіль (5% від загальної маси грибів) і лимонну кислоту (10 г на 1 л). Це допомагає запобігти бродінню. Коли гриби стануть м’якими, їх можна використовувати для подальшої обробки — вони не розламуються, а згинуться.
Оптимальною посудою для замочення є емальована каструля. Вона має бути достатнього об’єму, щоб вода повністю покривала гриби. Пластикове ведро не підходить — солений розчин може виділяти шкідливі речовини. Якщо все-таки використовують пластик, він має бути їдальним (помічено символом «бокал і вилка»).
Посуда з полівінілхлориду (PVC) небезпечна — у щелочному середовищі вона виділяє хімічні сполуки. У таких відрах гриби не замочують і тем пачше не засолюють. Після замочення гриби перекладають у скляні банки або дерев’яні кадки, щоб забезпечити безпеку.
Замочення проводять у холодній, підсоленій воді. На 10 кг очищених грибів додають 50 г солі (не йодованої) і 2 г лимонної кислоти. Вода має бути фільтрованою або відстояною, щоб уникнути забруднення.
Щоб запобігти закисленню, воду регулярно змінюють. За 3 дні замочення її скидають 6–7 разів — по 3 рази на день. Якщо вода підходить, частота збільшується до 5 разів на день. Додавання солі і лимонної кислоти (10 г і 2 г на 1 л) допомагає запобігти бродінню.
Щоб гриби не плавали у воді, їх притискають гнетом. Для цього використовують дерев’яні кола або скляні тарілки з кремневими каменями (які додають мінерали до розчину). Якщо камені немає, можна застосувати наповнену водою склянку.
Гнет також використовують для холодного посолу. Важливо пам’ятати, що гриби мають бути повністю покриті водою і соллю. Після замочення їх перекладають у скляні банки або дерев’яні кадки.
Засолити волнушки можна холодним або гарячим способом. У першому випадку після замочення гриби укладають у тару, пересипаючи сіллю і приправами. Потім ставлять гнет і залишають на засолку в прохолодному місці.
Для повного видалення горького смаку замочення триває 2–3 дні. Холодний спосіб не потребує термальної обробки, тому важливо зробити чистку і промивання грибів якнайкраще. Для гарячого способу замочення триває 2 дні в прохолодному місці. Після цього шапки обробляють м’якою губкою, перекидають на дуршлаг і дають воді стекти.
Мінімальний термін замочення становить 48 годин. Якщо продовжити до 72 годин, смак готових грибів буде кращим. Після замочення гриби використовують без затримки — їх можна засолити або приготувати вже зараз.
Поміж засолкою, волнушки замочують і перед іншими способами обробки. Для приготування жарених або варених блюд гриби замочують 1–2 дні, періодично змінюючи холодну воду. Після цього їх добре промивають і варять 15–20 хвилин.
Потім гриби жарять або тушують у сметані, соусі. Готові блюда вживають без затримки — їх не зберігають на наступний день. Якщо замочення не провести правильно, гриби можуть бути непридатними до споживання через ризик отруєння.
Після замочення шапки грибів стають м’якими і легко згинуються. Вони втрачають хрупкість, а колір шапок з рожевого перейде у сіро-смугастий. Під час засолки або інших способів приготування гриби ще більше темнюють.
Після замочення гриби перекидають на дуршлаг, щоб вода стекла. Потім їх можна варити або засолити. Для гарячого способу засолки гриби варять 15 хвилин після закипання, скидають воду і пересипають сіллю.
Після замочення гриби можна використовувати без затримки. Важливо зберігати їх у чистих банках, під гнетом і в прохолодному місці.
Після замочення варто перевірити гриби на присмак: якщо залишається небажаний горький або кислий відтінок, потрібно продовжити процес. У цьому випадку воду змінюють частіше (до 10 разів на день) і додають більше солі — до 7% від маси грибів. Також можна додати кілька листків шпинату або петрушки, щоб нейтралізувати зайву горькість.
Після замочення гриби не варто зберігати довго. Навіть при правильній обробці, через 3–4 доби вони можуть почати бродити. Тому краще використовувати їх негайно: засолювати, варити або жарити. Якщо потрібно тримати довше — додайте до води при замоченні 2–3 г синього кислотного ферменту (це пришвидшить процес і забезпечить стабільність).
Один з найпоширеніших порушень — використання йодованої солі. Вона може призвести до зміни смаку грибів і навіть до їхнього підгнивання. Замість неї краще використовувати морську або кам’яну сіль, які менш активно взаємодіють із білками грибів.
Інша помилка — недостатня зміна води. Якщо замість 5–7 разів на день вона проводиться лише 1–2, гриби можуть залишитися горькими, а розчин — закисленим. Крім того, при неправильних температурах (наприклад, у теплому місці) процес замочення швидше викличе бродіння.
Пам’ятайте: якщо гриби не промити до засолки або жарки — сіль і приправи в них будуть розподілені нерівномірно, що вплине на смак готового блюда. Тому після замочення гриби перекладають у дуршлаг і добре змивають під проточною водою.
Оптимальна температура для замочення — 10–15 °C. Вища (над 20 °C) пришвидшує процес, але збільшує ризик бродіння. Навпаки, у холодному місці (наприклад, в холодильнику) замочення триває довше, але забезпечує краще очищення від горького смаку.
Якщо потрібно прискорити процес — можна додати до води кілька ложок столового олію (вони викликають м’якнення клітинних стінок грибів). Однак це змінює смак, тому варто робити так лише для гарячої обробки.
Пам’ятайте: правильно замочені волнушки після подальшої обробки будуть м’якими, без горького присмаку і з чудовою текстурою. Важливо дотримувати всіх кроків — від вибору посуди до частоти заміни води. Так ви отримаєте гриби, які можна сміливо засолити, приготувати або подати у супах і пюре.