Однак масштабні проекти стикаються з викликами, пов'язаними з інфраструктурою: старі трансформатори і кабелі часто не розраховані на високу точність розподілу. На відповідь фахівці розробляють модульні рішення — наприклад, розумні підстанції, які можуть бути вбудовані в існуючі системи без повної заміни обладнання. Будуще "розумних мереж" також тісно пов'язане з штучним інтелектом: алгоритми машинного навчання вже прогнозують попит на електроенергію кілька днів до події, що дозволяє зарані перерозподіляти ресурси. Потенціал таких систем особливо великий у країнах із високим вмістом відновлюваних джерел — там штучний інтелект здатний миттєво балансувати між сонячними панелями та вітряками, мінімізуючи втрати при перепадах продуктивності. Однак критики звертають увагу на ризики: уразливість систем до атак хакерів, необхідність навчання населення працювати із цифровими інтерфейсами та етичні питання, пов'язані з доступом до даних про споживання. Ці аспекти вимагають розробки стандартів безпеки та прозорливих політик використання інформації, що робить проекти "розумної енергетики" не тільки технічним завданням, а й соціальним.