Щоденник Канн: Александр Берідзе про Крістофа Онора і тему самотності в кінематографі

У другій за значимістю програмі Каннського фестивалю «Особливий погляд», яка часто іноді буває цікавіше основної програми, був представлений новий фільм Крістофа Оноре «Кімната 212». Мені здається, що справжні шанувальники цього режисера полюблять його новий фільм, а ті, хто ставиться прохолодно до його творчості (а таких чимало), скажуть, що все дуже передбачувано, банально і неоригінально.

У головних ролях - К'яра Мастрояні і знаменитий французький співак Бенжамін Бьола. За сюжетом вони грають пару, яка разом вже більше 20 років. При цьому дружина вважає, що запорука довгого сімейного життя - незначні зради обох подружжя. Фільм якраз починається з моменту, коли чоловік дізнається про пригоди своєї дружини і намагається зрозуміти, чому це відбувається, - він сам за 20 з гаком років жодного разу не змінив своєї дружини. Дружина, в свою чергу, щоб уникнути негативу і скандалів, тихенько тікає з дому і селиться в готель, який знаходиться рівно навпроти їх будинку. Починається зворотна перемотка. Героя показують у трьох різних вікових станах: дитинства, юності та зрілості. Персонажі з'ясовують, як сталося, що після 20 з гаком років шлюбу у них не залишилося практично нічого спільного.

У сюжетну лінію включена також друга за значимістю жінка в житті головного героя. Це його перша жінка, вчителька музики, яка спокусила його, коли він був юнцем. Всі ми знаємо, наскільки важлива фігура першої жінки в житті юнака. Крістоф Оноре майстерно заправляє різними соусами цей величезний вінегрет з людей, доль, почуттів та емоцій. Також дуже важливо підкреслити зворушливу манеру гри Бенжаміна Бьоле (я, як і багато парижан, - великий фанат цього співака). Раджу цю картину всім любителям французького кіно про відносини чоловіків і жінок.

Також цього року поза змаганням представлений фільм німецького мастодонта кіно Вернера Херцога. «Сімейний Романс» - кіно, зняте на дуже актуальну тему самотності, і не просто самотності, а сублімації цього почуття в сучасному світі. Стрічку знято в Кореї, де дуже поширений сервіс «заміни» родичів, рідних і друзів, які пішли, у фільмі ми бачимо дівчину, яка збирається під венец.Її батько загинув в автокатастрофі кілька років тому. Вона вибирає собі нового «тата» для весільної церемонії, тому що завжди хотіла йти до вівтаря в супроводі батька. Фільм знято, швидше, в документальному жанрі. Ми бачимо знедолених і нещасних людей, які все частіше вдаються до нового сервісу. Як кажуть:про часи, про мораль.

До слова, у Парижі біля Булонського лісу вже деякий час працює сервіс, який пропонує взяти в прокат миленьку собачку. Давно відомо, що власникам собак набагато легше знайомитися під час прогулянок, заповзятливі люди скористалися цим і запустили процвітаючий бізнес. Ми живемо під час глобальних змін, культурних потрясінь і взагалі абсолютно нового підходу до людських відносин. Як добре помітив головний герой фільму, він сам не знає, оточують його справжні друзі і родичі або ж це все найняті люди, які грають свою роль.

У продовження цієї теми хотілося б відзначити ще одну французьку комедію під назвою Belle Époque. Вона не бере участі в офіційній програмі, але від цього гірше не стає. За сюжетом літній художник-оформлювач (Даніель Отой), який малював комікси, робив рекламу і був затребуваним фахівцем, ніяк може знайти своє місце в сучасному світі і ностальгує за минулим. Він знаходить фірму, яка пропонує йому повернутися в 60-ті, але ні, не через подорож у часі, а за допомогою зміни декорацій, людей і всіх деталей навколо. Дія відбувається ніби в павільйоні для зйомок - - різні кімнати, підігнані під відповідні часові відрізки:30-ті роки, Друга світова війна, 60-ті і так далі.

Виходячи з сюжетних ліній перерахованих фільмів, одна з серйозних проблем, що хвилюють сучасний кінематограф, - це самотність і пошуки виходу з цього стану. Всім раджу подивитися ці фільми і подумати, наскільки ми багаті, маючи поруч справжніх близьких людей, які нас люблять не за гроші і не за контрактом. Цінуйте їх, поважайте і не забувайте, що любов як і раніше править світом.

Ходіть в кіно, любіть кіно!